Важливі питання щодо камін-ауту

Автори(ки): Dr. phil. Ulli Biechele, Dipl.-Psych. Margret Göth, Dipl.-Psych. Thomas Heinrich, Dipl.-Psych. Andrea Lang

У процесі камін-ауту важливо самостійно, а також із близькими людьми обговорити наступні питання:

• Чи зважуся я жити відповідно до своїх почуттів, навіть якщо на початку отримуватиму менше підтримки?
• Як я можу познайомитися з іншими ЛГБТІК*-людьми?
• У чому я схожий/-а або відмінний/-а з ними?
• Що для мене значить бути лесбійкою, геєм, бі-, транс*-, інтерсексуалом чи квір-людиною?
• Чи хочу я називати себе лесбійкою, геєм, бі-, транс*-, інтер-, асексуалом чи квір-людиною?
• Як я можу пишатися цією стороною своєї особистості?
• …і багато інших питань.

Яким буде життя ЛГБТІК-людини залежить від багатьох факторів: віку, власного ставлення до сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, релігійності та духовності, поінформованості та контактів із іншими представниками ЛГБТІК, і звісно ж від друзів і сім’ї. Кількість способів життя як ЛГБТІК* дорівнює кількості представників ЛГБТІК*. Ваш індивідуальний шлях потужно формується під час камін-ауту, але звичайно ви зможете щось підлаштувати чи змінити пізніше.

Які питання виникають, коли людина помічає, що вона не цисґендер?

Автори(-ки): Isabelle Melcher & Kai Jannik

Деякі транс*-люди чітко виражають свою стать уже в ранньому дитинстві, а інші проходять багаторічний процес самопізнання. Будь-хто, хто не відповідає панівним бінарним, цисґендерним уявленням про стать, змушений постійно виправдовуватися і навіть часто піддається дискримінації. Через це не багато людей зважуються на камін-аут. Камін-аут – це тривалий і виснажливий процес для багатьох. Транс*-люди, усвідомивши свою транс*-ідентичність, часто замислюються над впливом зовнішнього камін-ауту не лише на їхнє повсякдення, а й на соціальне коло та життєвий шлях. Навіть якщо людина давно пройшла всі кроки свого внутрішнього переходу, у неї можуть виникати ситуації, коли новий камін-аут стає необхідним. Тоді людині часто доводиться шукати нові відповіді, а також зважати на можливості та наслідки.

Питання, які можуть ставити собі транс*-люди:

• Який туалет я використовую?
• Як мені поводитися у ґендерно розділених місцях?
• Який одяг мені купувати?
• У яких випадках, маючи справу з медичним обслуговуванням, мені треба озвучувати свою транс*-ідентичність?
• Як мені бути з питаннями й невизначеністю у колі друзів? Чи призведе це до розриву контактів?
• Що означає бути транс* для моєї сексуальності? Чи змінюється моя сексуальна орієнтація або її означення?
• Чи впорається моя родина з питаннями й дискримінацією, із якими вони зіштовхнуться через мене?
• Як камін-аут вплине на мої роботу чи навчання?
• Якою є мета мого переходу? Скільки часу та грошей це вартуватиме?
• Що перехід означає для мого подальшого життєвого шляху?

Велика кількість питань може викликати відчуття стресу та перенавантаження. Транс*-людям може здаватися, що їм заборонено виражати власні страхи, запитання та невпевненість щодо власного переходу. Ніби вони повинні транслювати  образ абсолютної певності, щоб їхнє самоствердження не було піддано сумніву, а етапи переходу не були відкинуті чи затримані.  Тому під час терапевтичного супроводу буде помічним прояв підтримки та спільна розробка стратегії.