Бажання мати дітей і сім’ю

Чи можуть лесбійки та геї бути хорошими батьками?

Текст від APA, перекладений і опрацьований Uta Krüger & Dr. phil. Gisela Wolf

Багато лесбійок і геїв є батьками; інші хотіли би ними бути. Відповідно до висновків Державного інституту дослідження сім’ї на базі Бамбергзького університету, враховуючи статистичну похибку, від 16500 до 19000 дітей у Німеччині живуть у сім’ях із одностатевими партнерами.

Чим більш видимими є мами-лесбійки й тата-геї, чим міцнішим стає їхній легальний статус, тим більше людей висловлюють занепокоєння щодо благополуччя дітей у таких сім’ях. Багато запитань виникають через негативні хибні уявлення про геїв і лесбійок. Більшість досліджень у цій галузі ставлять таке запитання: чи знаходяться діти, яких виховують одностатеві батьки, у більш несприятливому середовищі ніж діти з гетеросексуальних сімей. Тут презентовані найпоширеніші запитання та відповіді на них:

1. Чи мають діти від батьків лесбійок чи геїв проблеми з розвитком власної сексуальної ідентичності?

Чи мають такі діти, наприклад, проблему з власною ґендерною ідентичністю чи ґендерними ролями?

Ні!

Відкриття актуальних досліджень дуже чітко показують: сексуальна та ґендерна ідентичність (включаючи сексуальну орієнтацію та ґендерно зумовлену поведінку) розвивається у дітей, батьки яких – лесбійки, так само як і в гетеросексуальних сім’ях. На жаль, поки лише декілька досліджень стосувалися дітей, батьки яких – геї. Тому тут неможливо представити остаточні твердження.

2. Чи мають діти, яких виховують лесбійки або геї, проблеми персонального розвитку в інших сферах, окрім сексуальної орієнтації?

Наприклад, чи такі діти більш схильні до психічних розладів і проблем із поведінкою ніж інші?

Ні!

Дослідження особистості, самосприйняття та поведінки показали мало відмінностей між дітьми, вихованими матерями-лесбійками, та зростаючих у гетеросексуальних парах. Із цього робимо висновок, що діти матерів-лесбійок ростуть так само, як і діти гетеросексуальних батьків. І знову ж, існує лише кілька досліджень про ситуацію дітей, батьки яких – геї.

3. Чи є вищою імовірність, що діти лесбійок чи геїв матимуть труднощі в соціальних стосунках?

Наприклад, чи імовірніше, що таких дітей ображатимуть і дражнитимуть однолітки?

Ні!

Знову ж, дослідження доводять, що діти лесбійок і геїв демонструють нормальну здатність вступати в контакт з однолітками й іншими дорослими. Результати формують уявлення, у якому діти лесбійок і геїв насолоджуються соціальним середовищем, яке є типовим для їхнього віку, коли йдеться про спілкування з однолітками, батьками, родичами й друзями.

4. Чи є ризик, що такі діти будуть піддані сексуальному насильству з боку одного(-ої) з батьків, друзів батьків або знайомих?

Ні!

Не існує жодної науково доведеної причини, за якої діти лесбійок або геїв боялися б сексуального насильства з боку одного(-ої) з батьків або ж лесбійських, гейських чи бісексуальних друзів і знайомих. Навпаки, зростання в лесбійській сім’ї є захисним фактором від сексуального насильства дітей.

У підсумку зазначимо, що згідно з науковими доказами занепокоєння батьківськими навичками лесбійок і геїв є необґрунтованими, а також свідчать про упередження. Загалом дослідження демонструють, що діти лесбійок і геїв не відрізняються за рівнем свого розвитку, адаптації чи загального благополуччя від дітей із гетеросексуальних сімей. Діти гомосексуальних батьків зростають так само добре, як і діти гетеросексуальних батьків.

Посилання на джерело:

APA = American Psychological Association. (2008). Answers to your questions: For a better understanding of sexual orientation and homosexuality. Washington, DC. [verfügbar unter http://www.apa.org/topics/sexuality/orientation.aspx].

Востаннє оновлено: 08/11/2023 - 14:21

nach oben