Як біженцю потрапити на психотерапію чи консультування?

Автор: Lu Kenntner

Наступна інформація пропонує лише огляд можливостей і не замінює професійну юридичну консультацію (станом на серпень 2020 року).

Загальна інформація про німецьку систему охорони здоров’я:

Система охорони здоров’я в Німеччині передбачає, що кожна людина зобов’язана отримати медичне страхування (1). Коли людина застрахована, вона отримує електронну медичну картку. Страхування оплачують внески застрахованої особи, а також її роботодавця. Розмір цього внеску залежить від доходів людини. Усі люди мають однакове право на медичне обслуговування та продовження виплат зарплати в разі захворювання. Сюди також входить психологічне/психотерапевтичне лікування.

Загальна інформація про медичне обслуговування біженців:

Згідно ст. 19 Директиви про прийом біженців, люди з особливими потребами мають право на необхідну медичну та іншу допомогу, а також на відповідну психологічну підтримку, якщо вона необхідна. Загалом медичне обслуговування біженців регулюється Законом про надання притулку та Законом про допомогу шукачам притулку (AsylbLG) (2). Загальні права на допомогу для цих груп людей спочатку ґрунтуються на § 3 AsylbLG.

До цієї групи також включені люди, які перебувають у процесі розгляду заяви про надання притулку, які мають дозвіл на проживання (Aufenthaltsgestattung), які хотіли заїхати до країни через аеропорт, але їм було відмовлено тимчасово чи на постійній основі, а також особи, які мають дозвіл на проживання відповідно до §23 абзац 1, §24, §25 абзац 4 ст.1 чи §25 абзац 5[1] Закону про проживання в Німеччині (AufenthG). Сюди також входять люди, щодо яких рішення про відкладення депортації було прийняте менше ніж 18 місяців тому, які мають толерований дозвіл на перебування (Duldung) відповідно до §60 Закону про проживання в Німеччині (AufenthG), або які зобов’язані залишити країну, навіть якщо попередження про депортацію ще не прийшло або більше не підлягає виконанню. До того ж, дія цих законів поширюється на офіційних чоловіків і дружин, життєвих партнерів і неповнолітніх дітей зазначених людей, якщо перші не відповідають зазначеним вище умовам або якщо вони подали заяву за §71 Закону про надання притулку (AsylG) чи другу заяву за §71а (AsylG) (3). Закон про допомогу шукачам притулку (AsylbLG) також включає людей без легального статусу резидента (4).

Протягом перших 18 місяців відповідно до Закону про допомогу шукачам притулку (AsylbLG) Соціальне управління (Sozialamt) відповідальне за забезпечення медичного обслуговування для людей, які відповідають цим умовам (1). Залежно від федеральної землі Соціальне управління видає людям сертифікат на лікування у разі хвороби або ж електричну медичну картку з обмеженим правом на допомогу. Відповідну до §4 Закону про допомогу шукачам притулку (AsylbLG) пільги покривають витрати на «необхідне» лікування, «гострі захворювання та больові стани». Закон не пропонує більшої конкретики. Відповідно до §6 Закону про допомогу шукачам притулку (AsylbLG) інші пільги надаються, якщо вони необхідні для забезпечення засобів до існування або підтримання здоров’я. Затвердження пільг здійснюється на розсуд відповідного органу соціального забезпечення. Відтак, питання про те, чи підпадає психотерапія під §4 чи §6 Закону про допомогу шукачам притулку (AsylbLG), не має однозначної відповіді.

Після 18-ти місяців перебування в Німеччині (якщо ви не порушували закони) ви маєте право стати членом медичної страхової компанії, послуги якої все одно оплачуватиме Соціальне управління. Із цього моменту людина отримує електронну карту страхування. Щойно ви отримуєте дозвіл на проживання або починаєте працювати, медичне страхування стає для вас обов’язковим (5,1).

Психотерапія для біженців:

Допоки медичне обслуговування регулюється §3 Закону про допомогу шукачам притулку (AsylbLG), людина має обмежений доступ до психотерапії та консультування, адже за ним передбачено екстрене та невідкладне лікування. Компетентні управління повинні здійснити оцінку стану особи та дозволити необхідне лікування. Коли ж воно буде затверджено, то ще доведеться чекати на вільне місце у терапії. У цьому випадку можна відвідувати терапевтів(-ок) із або без дозволу страхової компанії. Психотерапевти(-ки), які мають власнику практику, і ті, які працюють у психосоціальних центрах, подають заявки до соціальних управлінь, щоб відшкодувати кошти за лікування. Більшість біженців і прохачів притулку отримують допомогу у Психосоціальних центрах для біженців і жертв тортур (нім. PSZ). Вони пропонують психосоціальну, терапевтичну та інші базові пропозиції підтримки від інтердисциплінарної команди людей. У Німеччині є 42 таких центри. Прийом відбувається за системою списків очікування.

Проживши в країні 18 місяців, біженці мають право на пільги, аналогічні до послуг медичних страхових компаній. Люди можуть відвідувати практики медичних чи психологічних психотерапевтів(-ок), визнаних страховими компаніями. Також можна звернутися до терапевтів(-ок), які не мають ліцензій від страхових компаній, але мають дозвіл на роботу з біженцями. До того ж, у амбулаторіях психотерапевтичних інститутів на базі університетів ви можете знайти контакти терапевтів(-ок).

Для багатьох людей присутність перекладача(-ки) є необхідною передумовою лікування. У рамках Закону про допомогу шукачам притулку (AsylbLG) кошти за послуги перекладача(-ки) може відшкодувати Соціальне управління. Тут слід зважати на час очікування, необхідний для обробки заявки. У разі відмови ви можете оскаржити це рішення. Після 18-ти місяців і отримання аналогу послуг медичного страхування оплата перекладача(-ки) не передбачена. Однак Психосоціальні центри для біженців і жертв тортур (нім. PSZ) мають власну базу перекладачів(-ок).

Quellen:

Востаннє оновлено: 03/31/2023 - 11:26